ХРАМ ПРЕПОДОБНОГО СИМЕОНА СТОВПНИКА

 

Петропавлівський монастир

Був в старому Києві Петропавлівський чоловічий монастир. Він стояв через вулицю Притисько-Микільську від жіночого Флорівського монастиря.
У цієї обителі незвичайна, як для Києва, передісторія. В середині XVII століття на цьому місці стояв кам'яний католицький Свято-Миколаївський костел з монастирем ордену домініканців. Спроба насильницького окатоличення України з боку Речі Посполитої обернулася тим, що за часів Хмельниччини домініканський «кляштор» спорожнів. А у 1691 році тут відкрився православний монастир.
Петропавлівським він був названий тому, що дозвіл на його відкриття затверджувався царем Петром I при митрополитові Київському Варлаамі Ясинському.
 
 
Зовнішність Петропавлівської обителі відображений на малюнках Михайла Сажина «Толкучий ринок на Подолі» і Георгія Лукомського «Петропавлівська церква», а також на фотографіях.
 
 
 
 
 
 
 
Обитель була бідною. У 1744 р під час перебування свого в Києві імператриця Єлизавета Петрівна призначила допомогу для цієї церкви в розмірі 2500 рублів. В середині XVIII століття завершилась архітектурна перебудова колишньої католицької садиби в дусі православного зодчества.
Витягнутий по типу базиліки костел набув купол і фронтон у стилі українського бароко - замість 2-скатної покрівлі та готичного фронтону по сусідству з'явилася надбрамна 2-ярусна барокова дзвіниця, споруджена відомим Київським архітектором Іваном Григоровичем-Барським.
У 1787-1828 роках в обителі тимчасово розміщувався штат «Грецького» Свято-Катерининського монастиря, основна садиба якого розташовувалася поряд, на Контрактовій площі - про неї нагадує струнка дзвіниця з годинником, відновлена ​​в 1990-х роках. Грецький монастир був закритий більшовиками в 1929 р
 
 
Контрактова площа. Сучасний вигляд дзвіниці колишнього Грецького Катерининського монастиря, де зараз знаходиться Головне Управління Національного Банку України по Києву і Київській області.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нище на фотографії - Києво-Могилянська Академі і територія Києво-Братського Богоявленського монастиря, заснованого в XVI столітті Константинопольським патріархом Єремією як патріарша ставропігія.
У 1620 році Єрусалимський Патріарх Феофан заснував у монастирі братство, чому і монастир названий братським, і також заснував тут монастирське училище, яке в 1634 році Петром Могилою переформовано в «колегіум».
У 1832 році на територію Петропавлівського монастиря перевели Київську духовну семінарію, утворену у зв'язку з переформуванням Києво-Могилянської Академії в Київську Духовну Академію.
У більшовицькі часи постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету було вирішено будівлю Петропавлівської церкви в м.Києві по вул. Притисько-Микільській передати під архів, розмістивши тут сховище Центрархів і цим «почати нову сторінку його життя - служіння культурі», - як відзначав Ф. Л. Ернст в 1930 році. Ця сторінка написана не була ... В цьому ж році храм Петра і Павла, а також дзвіниця обителі були знищені. Тепер в монастирській садибі - військова частина і на місці церкви Петра і Павла розкинувся плац.
Разом з сусідніми монастирями - Флорівським, Грецьким, Києво-Братським - і парафіяльними храмами - Притисько-Микільським, Пресвятої Богородиці «Пирогощої», Добро-Микільським, Покровським, Набережно-Микільським, Ільїнським - Петропавлівська обитель входила в низку святинь, що оточували головну площу київського Подолу.
Південніше виїзду з Києва в бік Житомира лежить село Петропавлівська Борщагівка, що відноситься до Києво-Святошинського району Київської області. Назва села нагадує про те, що колись воно належало Петропавлівському монастирю. До речі, сусідні Борщагівки - Софіївська, Братська, Микільська та Михайлівська, - також належали київським монастирям. Три останні Борщагівки увійшли до складу Києва ...
 
Джерела інформації:
2. Александр Анисимов. Скорбное бесчувствие. На добрую память о Киеве или грустные прогулки по городу, которого нет. – К., 1992 г, 264 с.
3. М.М. Захарченко. Киев теперь и прежде. – К., 1888 г., 290 с.
4.  Витяг з протоколу Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (ВУЦВК) від 16.09.1930 р. Держ. архів м. Києва. Фонд Р-1, Опис 1, Справа № 1733.