Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про зусилля, які необхідні для покаяння. «Воскресіння Лазаря було свідченням того, що буде загальне воскресіння мертвих. Настане такий день, коли Господь прийде вдруге на землю, воскресить всіх від віку померлих і вчинить праведний суд», – наголосив Архіпастир.
Пояснюючи слова Господа «хто вірує в Мене, навіть якщо помре, оживе» (Ін. 11:25), Предстоятель сказав, що для людини, яка вірить у Христа, смерть є тимчасовим явищем, схожим на сон.
Блаженніший Архіпастир зазначив, що після смерті кожна людина воскресне і буде судитись згідно своїх справ. Якщо людина робила добро, то буде виправдана, якщо ж чинила зло, то отримає по своїх справах.
«Тому, пам’ятаючи про те, що смерть є для нас сном, після якого ми обов’язково прокинемося і дамо звіт Богу про те, що ми зробили доброго чи злого, ми повинні намагатися під час свого життя відвертатися від зла і робити добро», – закликав Блаженніший Митрополит Онуфрій.
«Це не так просто – треба здійснювати зусилля над собою, тому що зло як болото: воно втягує, всмоктує людину в себе. Якщо вона потрапила туди, то їй треба вживати зусилля, щоб витягнути себе звідти».
Особливу увагу Предстоятель звернув на підступність диявола і пояснив механізм, за допомогою якого він вводить людину у гріх: «Коли людина ще не грішила, то ворог являє людині гріх малозначимим: мовляв, нічого, що згрішив, зробиш, потім покаєшся і все буде добре – Бог приймає покаяння».
«Це правда, що Бог приймає покаяння, – продовжив Блаженніший Владика. – Але коли людина согрішить, диявол починає вже іншу пісню співати: “Ой, що ж ти зробив! Як же ти будеш говорити Богу? А якщо люди дізнаються про це, що це буде, яка ганьба!” – і починає людину відлякувати від покаяння».
«Тому людина має бути сором’язливою, коли грішить, – пояснює Архіпастир, – і “безсоромною”, коли кається. Тобто, якщо вона йде грішити, то нехай соромиться гріха, а якщо вже згрішила – нехай не соромиться [зізнатись], нехай йде до Бога і кається у своїх гріхах».