ХРАМ ПРЕПОДОБНОГО СИМЕОНА СТОЛПНИКА

 

Всю свою увагу й труди треба скеровувати до Бога

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій
 Як підкреслив Архіпастир, людина нікого й ніщо не може ставити на перше місце, – це місце належить Богу та Істині, якою є Господь наш Іісус Христос.
Його Блаженство для прикладу навів повчальну історію з життя одного монаха. Цей монах сповідав у монастирі людей, які йшли до нього з різних міст і сіл. Якось до нього прийшов вірянин, який, посповідавшись, залишив кілька монет. Виявилося, що то були золоті царські монети, і монах вирішив віднести їх ігумену для потреб обителі.
«Ось він іде до ігумена, як він сам розповів, і приходять до нього помисли: “Залиш собі одну монету. Тобі треба лікувати зуби,  зробиш собі коронки для зубів золоті, а не залізні, які шкодять”. Він послухав свої помисли, – продовжив оповідати Блаженніший владика. – Прийшов монах до себе в келію, помолився та ліг відпочивати. Тут йому приходить думка: “Ти залишив монету на столі, а якщо прийде злодій в келію?” Він встав з ліжка та сховав у шухляду монету. Але знову відвідує його помисл: “Злодій не знайде на столі, то насильно забере в тебе монету”. Він знову піднявся з ліжка, взяв із шухляди монету та поклав у подушку. Знову відвідує помисл: “Як злодій заходить, то шукає гроші або в шухляді, або в подушці. Сховай монету під матрац”. Монах знову переховав монету. Але вкотре приходить до нього помисл: “Ось заходить злодій, де він шукає? Якщо в шухляді немає, то в подушці, якщо там немає, то під матрацом. Треба сховати монету під підлогу”. Монах вириває дошку з підлоги в келії та там ховає золоту монету. Знову його відвідує помисл… Так монах ховав ту монету до самого ранку. Тут уже почув дзвінок на полунощницю, а він ще й око не закрив, щоб відпочити. Він встав, вмився, взяв ту монету – та прямо до ігумена. Віддав монету ігумену, і в його душі знову оселилися мир і спокій».
Як зауважив Блаженніший Митрополит Онуфрій, в нашій душі, крім бажання жити з Богом, з’являються й недобрі бажання: покарати, вкрасти, обманути, образити тощо.
За його словами, нам здається, що якби нам дісталася одна золота монета, а ще краще – десять, то ми б були щасливі. Але це не так. Як бачимо, золота монета відволікла увагу монаха від Бога до себе і цим образила Його. Саме тому монах загубив мир душевний. Так відбувається з кожним.
«Якщо ми хочемо, щоб у нас був мир і спокій в душі, то треба завжди ставити на перше місце Бога. Як би це не було для нас комерційно невигідно, завжди на першому місці має бути Бог і все має служити Богові. Якщо щось не служить Богові, то треба виганяти те з душі, а не тримати. І всю свою увагу треба скеровувати до Бога», – закликав Предстоятель та побажав Божої допомоги у подоланні скорботи та відстоюванні Істини.