Як стати своїми Богу?

 

 

 

 

Апостол Павел вказує на те, що зруйновано стіну, яка розділяла далеких і близьких. Хто ці «далекі й близькі»? Кого і чому розділяла невидима стіна, що не дозволяла спілкування, що не приводила до однодумності й миру?

Сучасники й одноплемінники апостола чітко ділили світ на своїх — близьких, тобто іудеїв, підготовлених пророками, які знають Закон Мойсеїв, та язичників — далеких, чужих для них і, як вони вважали, чужих для Бога.

Але, за словами апостола Павла, Закон заповідей був скасований (Еф. 2: 15). Закону Старого Завіту прийшов кінець. Замість поділу і неприязні проголошується мир. Це не просто побажання добра, це сутність благовісту Христового. Господь зруйнував на хресті цю стіну, зібрав всіх у свою Церкву, примирив нас із Богом. Він сам став Наріжним Каменем в основі будівлі Церкви, яку скріпив Духом Святим.

Мир, наданий усім — далеким і близьким, відкриває доступ до Отця Небесного. Всі, хто увірували в Бога і живуть за Його заповідями, вже не чужі, не прибульці, а свої Богу.

Звичайно, це радісно усвідомлювати, що Бог не ділить людей на своїх і чужих, але, на жаль, поділ залишається, і тих, хто по справжньому свої Богу, завжди мало. Люди самі відмовляються від честі стати своїми Богу, тому що не хочуть слухатися свого Бога й жити за Його заповідями.

Поки життя на землі не припинилося, апостоли завжди будуть нагадувати прийдешнім поколінням про те, що надана всім можливість стати своїми Богу, надана хресною жертвою Христа на Голгофі. Залишилося тільки прийняти дане, щоб зробити душу свою храмом Бога. Але душа стане ним тільки тоді, коли прагнутиме цілком до Бога, підтверджуючи своє прагнення самим життям.