ХРАМ ПРЕПОДОБНОГО СИМЕОНА СТОВПНИКА

 

"Індикт", "індиктіон" або "Новоліття": що означають ці терміни і чому вони важливі для Церкви

Церковне Новоліття - найнепомітніше свято, яке в православному календарі носить урочисту назву "початок індикту".
Понад 300 останніх років українці святкують Новий рік 1 січня. Однак, так було не завжди. Понад 400 років початок року в Київській Русі припадав на 25 березня за старим стилем, а потім біля 250 років наші предки святкували Новий рік 1 вересня (за старим стилем - 14 вересня). Цікаво те, що останню традицію ми перейняли у візантійців і своїм історичним корінням вона сягає епохи правління святого імператора Костянтина Великого.
Щоб повністю зрозуміти історію цього цікавого свята, яке в народі часто називають "Слов'янський Новий рік", потрібно звернути увагу на один важливий момент. Літочислення, яке починалося від 1 вересня, було затверджено імператором Юстиніаном I (537 рік), хоча офіційний візантійський календар сформували лише за імператора Василія II в рік Хрещення Русі. Дату прив'язали до індикту (індиктіону) Костянтина Великого. Його обчислення починалося 1 вересня 312 року.
Що означає термін "індикт" Більш рання традиція літочислення (коли Новий рік починався 25 березня) була прив'язана до церковного кола богослужінь / Фото: commons.wikimedia.orgВ перекладі з латині слово "індикт" або "індиктіон" означає "оголошення". В Римській імперії даний термін відноситься до величини числа податей, які потрібно було зібрати в прийдешньому році. Тобто, це був початок нового фінансового періоду. У Візантії, незважаючи на імператорські накази, існувало відразу дві традиції початку року. Окрім 1 вересня, на яке припадав початок індикту, ще однією (і більш давньою) датою нового календарного циклу вважали 25 березня - свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Деякі візантійські хроністи аж до X століття продовжували записувати початок року від 25 березня.
Не складно зрозуміти, що більш рання традиція літочислення була прив'язана до церковного кола богослужінь. Рік починався зі свята Благовіщення (моменту Непорочного Зачаття).
Коли святкували Новий рік в Київській Русі
Традиція вважати початком Нового року 1 вересня (14 вересня за старим стилем) в Київській Русі була офіційно затверджена у XV столітті. До цього часу всі літописці, в тому числі і Нестор Літописець, вважали Новоліттям свято Благовіщення.
Проте вже у XIII столітті серед наших предків сформувався новий чин літочислення. Він був пов'язаний з читанням Святого Письма, спеціальним молебнем і хресним ходом, в якому обов'язково брав участь цар та патріарх. Останній чин здійснили 1699 року, адже вже через рік (1700 року) через останню календарну реформу Новий рік ми почали святкувати 1 січня.
Що відомо про Новоліття за християнських часів
Що таке Новоліття?
Термін "Новоліття" означає "початок нового року". Саме свято встановили Святі Отці під час I Вселенського Собору, який відбувся в Нікеї 325 року, на згадку про офіційне завершення імператором Костянтином Великим 300-літнього переслідування християнської церкви. Тоді Отці вклали в "індиктіон" зовсім нове значення та глибокий моральний зміст: "Ми святкуємо індиктіон, не римськими царями встановлений, але узаконений Небесним Царем слави – Христом. Індиктін Христа – це Його святі Заповіді. Він не вимагає від нас ні міді, ні заліза, ні срібла, ні золота. Але замість заліза і міді Господь хоче від нас твердої доброчесності і міцної віри в Бога. Замість срібла наш Цар Христос очікує від нас надії, бо вона краще ніж срібло, забезпечує людині благополучне життя. А замість золота Він хоче від нас найдорогоціннішої чесноти – любові до Бога і до людей, бо, як золото цінніше від срібла, міді і заліза, так і любов вище від надії і віри. В Писанні так і говориться: «Тепер же зостаються: віра, надія, любов – цих троє; але найбільша з них – любов"".
З терміном "індикт" також пов'язаний ще один термін "пасхалія" або "великий індиктіон". Це не проста господарська величина, а період, який триває 532 роки. Саме це число ми отримаємо, якщо сонячне коло, тривалістю 28 років, помножимо на місячне коло, тривалістю 19 років. Коли закінчується даний цикл, то всі місяці, числа, дня тижня та місячні фази йтимуть в такому ж порядку, що і за попереднього періода.
Що для Церкви означає Новоліття
Кожен новий богослужбовий рік свідчить про Прихід Ісуса Христа, про його Воплочення від Богородиці в людську природу, про Його Небесне вчення та жертовну любов, про смерть на Голгофі за гріхи людства, славне Воскресіння та Зіслання Святого Духа.
Календар - певний ритм, який пов'язує людину з Богом. Будь-яке новорічне свято - це досить умовна дата. Адже астрономія вчить нас, що всі точки земної орбіти рівноправні, а тому байдуже, від якої починати відлік. Як бачимо, 1 (14) вересня має для людини глибокий духовний зміст та дуже багату історію.