ХРАМ ПРЕПОДОБНОГО СИМЕОНА СТОЛПНИКА

 

Як правильно подавати милостиню?

Відповідає Андрій Музольф, викладач Київської духовної академії.
Милостиня – це насамперед прояв до ближніх нашої християнської любові.
Кожен християнин усвідомлює: все, що я маю, не є моїм у повному розумінні цього слова, але надіслано мені від Самого Бога. Таким чином ми – не «господарі», а «розпорядники» того, що дано нам Богом, і тому дуже добре роблять ті, хто допомагає своїм ближнім, особливо незаможним. Про те, що милостиня дуже важлива для людини, добре сказано ще у Старому Завіті. Премудрий Соломон наставляє: «Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його» (Притч. 3:27). При цьому, так би мовити, «якість» милостині залежить зовсім не від її обсягу, а від того, з яким серцевим настроєм ми її робимо.
Щодо того, як правильно подавати милостиню, ми маємо вказівку від Самого Господа нашого Ісуса Христа. Так, у Євангелії Він каже нам: «Дивіться, не робіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас, інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. Отже, коли чиниш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Поправді кажу вам: вони вже отримують свою нагороду. У тебе ж, коли чиниш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить права, щоб милостиня твоя була потайною; і твій Отець, що бачить таємне, віддасть тобі явно» (Мф. 6:1-4). Зі сказаного ми бачимо, що головне правило при милостині – її не показовий, а потаємний характер.
У той же час, подавати милостиню треба обдумано, розважливо. Найкраще допомагати тим, хто дійсно цього потребує. У ранньохристиянському творі «Учення дванадцяти Апостолів» є така порада: «Хай запітніє твоя милостиня в руках твоїх, перш ніж ти дізнаєшся, кому даєш». А святитель Василій Великий доповнює наведену думку наступним чином: «Потрібна досвідченість, щоб розрізнити істинно того, хто потребує і просить за докором. І хто дає пригніченому бідністю, той дає Господу... а хто позичає всякому мимохідцю, той кидає псові, який докучає своєю безв'язністю». І справді, якщо ми даємо милостиню випадковій – а тим більше – сумнівній людині, ми не впевнені, на що вона пустить дані нами кошти: на їжу чи, наприклад, на випивку чи наркотики. В останньому випадку від нашої милостині навряд чи буде користь. Саме тому святі отці радять творити милостиню з розважливістю.